Екстремісти використовують службу обміну повідомленнями для розпалювання ненависті та насильства. Уряд Німеччини планує впровадити ряд жорстких заходи щодо Telegram, але навіть якщо Берлін змусить фірму співпрацювати, це самостійно не вирішить проблему, попереджають експерти.

У січні 2022 року член німецького протестного руху Querdenker («нестандартні мислителі») розмістив у додатку для обміну повідомленнями Telegram фотографію Мануели Швезіг, прем’єр-міністра східної землі Мекленбург-Передня Померанія.

“Її відвезуть … або на патрульній машині, або на катафалку, але її відвезуть”, – жахав підпис. На декілька тижнів раніше протестувальники попрямували до будинку Швезіг на знак протесту проти обмеження контактів, але були зупинені поліцією, перш ніж вони змогли дістатися до будинку.

Через кілька днів влада оголосила, що розслідує загрозу вбивства. Але коли Міністр внутрішніх справ штату Крістіан Пегель дав інтерв’ю громадській телекомпанії NDR, він визнав, що знайти автора буде непросто.

“Принаймні, якщо ми не розраховуватимемо на те, що Telegram співпрацюватиме з нами, це буде складно”, – сказав він.

Інцидент показує, як найбільша економіка Європи бореться з ненависницькими висловлюваннями та погрозами на адресу політиків, журналістів та активістів, які циркулюють у додатку.

На відміну від інших платформ соціальних мереж, включаючи Facebook або YouTube, компанія відмовилася співпрацювати з владою, що спонукало уряд Німеччини оголосити про жорсткі заходи.

“Telegram, як і всі інші, повинен дотримуватися наших законів”, інакше йому загрожує багатомільйонний штраф, заявив газеті “Bild am Sonntag” міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн.